Мости мостила…

Вторник, Октябрь 23, 2012

Мости мостила,
Шляхи стелила,
Любила пристрасно і щосили…

Шукала раю,
Земного раю,
Тепер не знаю, чи він буває.

Тепер не йметься,
І щось шкребеться,
Що то бажань лиш моїх люстерця.

І знов так тісно,
До болю тісно,
І ще секунда – і простір трісне…

Кого питати?..
І чи питати?..
Чи то є щастя, чи просто грати…

Багряні роси,
Холодні роси…
Ніщо не вічно – це просто осінь…

© Юлия Холод

Добавить комментарий