Archive for the ‘Старое, но дорогое сердцу’ Category

Стоїть навколішки
Посеред згадок,
Шукає посмішки
Із фотокарток.

Шукає втрачене,
До купи тулить…
Вона небажана,
Вона минуле…

Яскраві враження,
Гіркі надії…
Вона небажана!
Не розуміє…

29.05.2006

* * *

Слова злетіли, слова сказались —
Темниця болю, безсилля грати.
Мене так мало в мені зосталось,
І так тебе у мені багато…

Ти так бездумно мене вбиваєш,
І навіть дивно, чому я плачу…
Бо я прощаю, я знов прощаю,
І знову кидаю в себе пращу…

Бо я все нижче і все прозоріш,
Бо я щезаю, а ти не бачиш,
Бо знаєш ти , що мене не втратиш,
Що я не зможу не бути поруч,
Що так багато для мене значиш!..

Слова сказались, твердіші сталі,
Упали в душу і там заклякли…
Це просто крапля, мільйонна крапля,
Остання крапля…

10.04.06 р.

* * *

Тихо шепоче серце,
Ніжне, тонке, як скельце,
Мамине…Ти послухай
Серцем своїм, не вухом…
Вирушиш ти в дорогу —
Скаже тихенько: «З Богом…»
Не повернеш до хати –
«Буду завжди чекати…»
Ти досягнеш вершини –
«Сонце гаряче, сину…»
Ти упадеш в прокльоні –
«Ось мої руки, доню…»
Болем твій світ зірветься –
«Ось тобі, мила, серце…»
Самотньо – «Я тут, з тобою…»
Боляче – «Я загою…»
Й в останню свою хвилину:
«Господь, бережи дитину…»

26.12.06

* * *

Немає чого віддати:
Я гола і боса, німа і безкрила,
Я більше не хочу знати,
Кого я любила, за що я любила.

В мені залишились діри
Від безлічі поглядів, повних бажання,
І в біль я чужий не вірю,
Бо я вже не вірю у власні страждання.

Ніхто не чекає і не озветься,
Хоч повно слідів і широка дорога…
Не хочу я більше серця,
Бо в ньому є всі, і немає нікого…

18.02.06

* * *

Може й немає правди?
Є лиш гаряче серце,
Те, що в тремтінні рветься
До чергової зради.

Те, що завжди голодне,
Те, що шукає втіху,
Любить завжди довіку
Та через день холоне.

Те, що давно збагнуло:
Все, що вночі правдиве,
Зранку стає фальшивим,
Зранку стає минулим…

Завжди живе над світом,
Завжди за горизонтом,
Де найчистіші ноти,
Де найсвіжіші квіти.

Найгарячіше море,
Найнетерплячі руки.
Там, де немає «вдруге»,
Там, де немає «вкотре»,
А отже немає муки…

24.01.2006р.

***
Я душой к твоей душе прижалась,
А она с шипами оказалась…
Я губами к сердцу прикоснулась,
А оно в ответ не встрепенулось…
Я слезой на грудь тебе скатилась,
А слеза в снежинку превратилась…
Я дыханьем пальцы обжигала,
Но рука твоя в моей дрожала…
Я устала…
Слышишь…
Я устала…
2.11.1999

* * *

Я дихаю…
Мені так боляче, а я
Дихаю.
Стає поволі ніч моя
Тихою.
І кличуть зорі в небеса,
Змигують…
Мені так гаряче, а я
Дихаю…

В моїх думках, в моїх віршах
Поночі,
Я їх стискаю у руках –
Боляче…
Мої бажання у душі
Вихором.
Вони не збудуться, а я
Дихаю…

Скажи мені, що я лиш сплю,
Натруджена,
Що я проснусь, твоїм «люблю»
Розбуджена.
Скажи, що тіні у вікні –
Марево.
Я ще не хочу знати, ні,
Що там за хмарами.

Скажи, що це лиш вітер дме
Кригою.
Скажи, бо я лише для тебе
Дихаю.
А за твоїм плечем зоря
Блимає…
Скажи, скажи, що ти мене
Втримаєш…
16.11.2006

* * *

Если бы я знала,
Я бы дымом стала
И ушла бы с ветром…
Только я осталась.

Я с тобой осталась,
Я любить старалась,
Я шагала бойко,
А потом сломалась…

От дождей раскисла,
И душа провисла,
Растеряла кисти,
Растеряла мысли.

И меня не стало,-
Я в листву упала,
Я зарылась в землю.
В талый снег впиталась.

А теперь я – жалость,
Молодая старость,
Горькая обида,
Вечная усталость…

7.01.2004

* * *

…Тобі той голос здавався дивним:
Йому не віриш, та хочеш чути,
Його не втримати й не забути,
Магніт незримий…

Хотілось знати, що криє простір:
Краєчок сонця, а чи люстерце,
Знайти себе у чиємусь серці,
Знайти, а може згубити зовсім.

Хотілось скласти усю картину…
Чи сині очі? Чи теплі руки?
Чи просто серце схотіло муки,
Чи може там щось твоє, єдине?

А може краще хай буде голос?
Лиш блиск за кадром, лиш край софіта,
Твоя незнайдена Атлантида,
Твій Космос…

Лишити просто чудну надію
І не шукати туди дороги –
А раптом там і нема нікого,
Лиш тільки мрія…

28.11.06

* * *

Ти мені не вір.
Я живу між зір.
Зверху пух і муркіт,
Всередині звір.
Я сьогодні дим,
Завтра – холод зим.
Зараз я з тобою,
Потім – хтозна з ким.
Почуття, як гру,
В попіл перетру,
Щоб не віддавати,
Я завжди беру.
Лестощам твоїм
Я не відповім,
Зранку зацілую,
А під вечір з’їм.
Хочеш буть моїм?
Будь зі мною злим,
Бий мене по серцю,
Вбий у нього клин.
Будь завжди сильніш,
Гострим, наче ніж,
На півкроку першим
І на мить раніш.
Покажись і згинь,
Розпали і кинь,
Покажи весь Всесвіт,
А лиши лиш тінь.
Хочеш знати – знай,
Хочеш болю – край,
Хочеш мене мати –
Зламай!..
6.05.2006р.