Archive for the ‘2006’ Category

* * *
Меня учили быть солдатом,
Бежать вперед, кричать «Ура!»,
На ствол, на штык, на баррикаду –
Там враг!

Меня учили бить в мишени,
Рукою быть и быть стрелою,
Быть подвигом или забвеньем,
Стеной.

Меня учили быть конвойным
Своим кошмарам и мечтам,
Своим желаниям нестройным
И снам.

Меня учили быть бесполой,
Когда в дыму, когда в огне,
Быть, даже оставаясь голой,
В броне.

И я солдат. Меня учили…
А где война? Моя война?
Не там оставили, забыли…
Я воин посреди ковыли…
Зачем я здесь нужна?
Зачем нужна?..

14.11.2006

* * *

Якби хто зміряв мою втому,
Мою журбу, моє безсилля –
Це прірва глибиною в милю,
Це камінь, що вагою в тону.

Дум небеса, моря зітхань,
Поля розісланих туманів
Нездоланих і нездоланних
Нездійснених ніким бажань.

Це холод міліонів зим,
Жар нескінченного двобою –
Це совість, що завжди з тобою,
І серце, що завжди із ним…

14.04.2006р.

* * *

Бог мене тобою покарав,
Бог мене нагородив тобою,
Скільки я від тебе знала болю,
Скільки радості мені ти дав…

Я у щасті свій тамую біль,
Я не знаю: солодко чи гірко.
Бо для мене ти холодна зірка
І ядро гаряче у мені.

Забагато бог мені поклав,
Я не годна скільки проковтнути,
Все простити і добром вернути,
Так любити, щоб не мати зла!

Забагато, забагато віх,
Снів, яким не стати вже майбутнім,
А зостатись подихом ледь чутним.
Я не годна поховати їх!

Вже немає гордості в душі,
І немає розуму у серця,
А лишились два прозорих скельця,
За якими сльози і вірші.

За якими так багато снів.
І не допитаєшся вже правди…
Господи, за що так покарав ти?
Господи, за що нагородив?

5.06.2006р.