Archive for the ‘2010’ Category

* * *
Я у тобі так глибоко на дні,
Під купою думок , подій і вражень.
Десь між інстинктів, імпульсів і снів.
Але я там. І так багато важу.

Ти звик, як до ранкової зорі,
Ти мною дихаєш, лікуєш рани.
І забуваєш,що я там, в тобі.
Але відчуєш, як мене не стане…
25.10.10

* * *
Я писала довгу казку про любов.
Головним у ній назначила тебе,
Лицар, князь і змій Горинич в сто голов,
Викрадач і визволитель із небес…

І заплуталась. І загубилась там.
Ким тебе зробила я? І ким ти є?
І не йму вже віри жестам і словам,
Бо не знаю, чи уява чи твоє?..

Я заплуталась… Навіщо опус цей?
Купа слів: благословень, стенань, образ…
Мрій нездійснених уявний мавзолей…
Довга казка. Ставлю крапку, все… абзац…

27.10.10

* * *
…Я не хотіла ,їх не хотіла:
Чужих обіймів,чужого тіла…
Розмови,що не сягали даху,
Волосся,що як твоє не пахло…

Я лиш хотіла діру закрити
І замість тебе когось любити.
Заплутать слід,обдурити долю,
Знайти,кому перелити болі…

Але не змусиш,себе не змусиш…
Вони проходили всі повз душу,
І від наруги душа тремтіла:
Не їх – тебе одного хотіла…

14.08.2010

* * *
Я не знаю всіх доріг…
Хто їх знає?
І, не знаючи, за ріг
Повертаю.

А за рогом навмання
До вершини.
То каміння, то стерня
На стежині.

І не знаєш, де мости
Через ями.
І чи досить лід товстий
Під ногами.

Чи на мить зупиниш хід
Чи назавжди.
Чи в могилу чи в політ
Рушиш завтра.

Я й не хочу знати, де
Буду зрання.
Проживаю кожен день,
Як останній…
14.11.10

* * *

Я завжди була водою,
Стихією,силою,
Спасінням,життям,бідою,
Пристанком, могилою…

Тримала на грудях небо
І в небі купалася…
І в кожен мій білий гребінь
Бездумність впліталася…

А ти був в мені камінчик,
Як сотні,як тисячі.
Крізь мене ловив промінчик
Прозорий ти місячний.

В коралах,немов в короні,
Ти просто лежав в мені,
У синій моїй долоні,
Коханій і лагідній.

Та стануть з морів пустелі
Століттями й зрадою.
Тепер ти-безмежна скеля,
З якої я падаю…
11.07.10

* * *
Я божевільна? Боса по камінню,
Я розпускаю коси на вітрах
І розкидаю руки, мов проміння,
І ген в зірках вишукую свій шлях.

Я ненормальна, там у небокраї
Мої дороги, їм кінця нема.
Шукаю мрію. Все життя шукаю.
А що шукаю? Не збагну сама…

Знайди мене, зігрій…Спини, благаю!..

8.10.2010

Час лікує нас у відчаю вогні.
І мордує у чеканні, в незнанні.
Час з’їдає щастя і блаженства хміль
І розтягує, мов гуму, сум і біль…
То залізний, то пластичний, то крихкий.
Милосердний і безжальний. І глухий.
Час творити, час кохати, час піти…
Час будує і розвалює мости.
Але завжди він іде без вороття.
І на все у нас лише одне життя…
29.10.10

* * *
Хто тебе просив в моє життя?
У брудних важезних черевиках
Прогулявся серцем ти великим,
Залишивши звалища сміття.

Хто пустив тебе в мій світлий храм,
Щоб зробити місце там відхоже.
Більше ти зайти туди не зможеш.
Я його спалила. Попіл сам…
3.12.2010

Я розхристана перед вами,
Я розіп’ята перед вами –
Приголубте мене обманом
Або вбийте мене словами.

Я вам навстіж відкрила душу,
Я до дна освітила душу,
І тепер я від вас прийняти
Нагороду чи кару мушу.

Я живу, щоб для вас писати,
Я живу, щоб про вас писати,
Бо не можу сліпою бути
І німою не можу стати…
25.08.10

* * *

Ти колись пішов від мене у світання.
Ти сказав,що хочеш іншого кохання,
Битв нових, незнаних пут, чужих і грішних.
Думав,інші поцілунки гарячіші.

Ти пройшов півсвіту – море, небо, сушу.
Повернувся,
Бо забув у мене душу…

20.08.10